Буває часто ми в пориві злості
Сказати можем зайвого батькам,
У гніві промовчати нам не просто,
Не усвідомлюючи, піддаєм себе гріхам.
На жаль, у цей момент ми забуваєм,
Коли вони не спали цілу ніч.
У ці хвилини вже й не пам’ятаєм
В житті одну найважливішу річ:
Лише вони єдині в цьому світі
Нас щиро люблять “просто так”.
Для них в любому віці ми – найкращі діти,
Щодня й щоночі ми у їх серцях.
Лише вони по справжньому радіють,
А якщо й сварять – точно не зі зла.
Хай щоб не сталось – завжди зрозуміють.
Їхня любов прозора, чиста, мов сльоза.
Завдяки їхнім силам й молитвам
Ми стали тими, ким ми є сьогодні.
Вони учили нас лише таким словам,
Які б не дали опинитися в безодні…
Додати коментар